Архіви категорій: Без рубрики

US5CX – у клубі DXCC

Володимир, US5CX, сьогодні отримав диплом DXCC.

Вітання Володимиру зі вступом у цей престижний клуб далеких зв’язків !

Борис Гуцалюк, UT5CN Заступник керівника ВП ГО ЛРУ в Черкаській області


 

 

Подавление помех от импульсных источников питания

Игорь Гончаренко DL2KQ

Импульсные блоки питания в большинстве случаев создают основную электромагнитную пелену помех в полосе 1 … 100 МГц, т.е. во всех КВ диапазонах и в начале УКВ. Дело осложняется и тем, что количество таких блоков исчисляется десятками в одном жилище (компьютеры, мониторы, освещение, различные зарядные устройства и т.п.) и сотнями в одном доме, т.е. в ближней зоне КВ антенны.

Даже если предположить идеальный случай соответствия нормам на паразитное излучение всех близлежащих блоков питания, то сумма нескольких десятков паразитных полей явно будет выше нормы. И в своём КВ приёмнике вы услышите массу паразитных сигналов. Которые, по нерушимому закону падающего бутерброда окажутся на частоте DX. В реальности же среди десятков окружающих вас импульсных блоков питания найдутся и те, в которых фильтрация помех сделана плохо, а то и вовсе отсутствует. Один такой блок может закрыть возможность приёма во всёй полосе КВ в радиусе десятков метров. Поэтому имеет смысл знать, как подавлять паразитное излучение кабелей импульсного блока питания, чтобы правильно дорабатывать существующие и выбирать новые.

На рис. 5.23 показана упрощенная схема импульсного блока питания. Точнее, узел преобразования напряжения показан предельно упрощенно, а вот цепи подавления помех, наоборот, полностью.

Показан общий случай питания от трехпроводной (с отдельным проводом электротехнического заземления) розетки.

Синфазные дроссели Tr1 и L1 подавляют синфазные помехи, идущие от нашего блока питания и подключенного к нему устройства (например, трансивера с антенной) в сетевой провод и далее в линии электропитания. Это основные элементы подавления помех в питающей сети. Поэтому они должны быть качественными и обладать высоким импедансом во всей подавляемой полосе, начиная от частоты переключения транзистора (десятки … сотни килогерц) нашего блока питания до нескольких мегагерц.

А в ответственных случаях (чувствительные приемники и их антенны рядом) – до десятков…сотен мегагерц. Один дроссель это сделать не может (п. 5.4.2). Поэтому в таких случаях последовательно с Tr1 и L1 включают такие же дроссели, но с индуктивностью в 50…500 раз меньшей, чем указано на рис. 5.24. Эти дополнительные маленькие дроссели должны иметь настолько высокую собственную резонансную частоту, чтобы эффективно подавлять верхние частоты требуемой полосы.

Конденсатор С1 подавляет низкочастотные дифференциальные помехи, идущие от блока питания в сеть. Высокочастотные синфазные помехи подавляют керамические конденсаторы малой емкости С2 и С3, включенные параллельно С1.

Но это не единственная функция С2 и С3. Они также заняты подавлением синфазной составляющей импульсов переключения на корпус устройства.

Разберемся с этим подробнее. На стоке силового транзистора присутствуют прямоугольные импульсы с размахом 300 В (выпрямленное и отфильтрованное напряжение сети) с частотой несколько десятков … сотен килогерц. Фронты этих импульсов короткие (меньше микросекунды). Во время этих фронтов ключевой транзистор находится в активном режиме и греется (поэтому фронты стараются сделать короче). Но это расширяет полосу создаваемых помех. И все равно в мощных блоках питания транзистор греется. Для охлаждения его сажают на радиатор, в качестве которого почти всегда используется металлический корпус блока питания (про экранирование не забываем). Транзистор изолируют от корпуса тонкой слюдяной прокладкой. Емкость стока на корпус получается заметной, несколько десятков пикофарад.

А теперь посмотрим, что у нас получилось: транзисторный генератор прямоугольных импульсов с размахом 300 В и короткими фронтами через конденсатор в несколько десятков пикофарад (конструктивный между стоком охлаждаемого транзистора и корпусом устройства на рис. 5.24 показан штриховыми линиями) подключен к корпусам и блока питания, и питаемого им устройства. Мы считаем, что это корпус с нулевым потенциалом, а на самом деле там текут большие ВЧ токи от фронтов переключения транзистора через конструктивную емкость радиатора. Это приведет к появлению большого синфазного тока (а, значит, и помех) на корпусах всех устройств, подключенных к нашему источнику питания.

Чтобы такого безобразия не было и установлены конденсаторы C2 и С3. Фронты импульсов со стока транзистора, просочившиеся через конструктивную емкость радиатора, через эти конденсаторы и диоды моста (точнее, через один диод, открытый в данный момент) замыкаются на исток транзистора. Это путь для них оказывается проще, чем синфазно растекаться по корпусам.

Но проблемы с высоковольтными короткими фронтами импульсов на стоке силового транзистора не кончаются с установкой С2 и С3. Есть еще одна паразитная емкость, через которую фронты этих импульсов растекаются туда, куда им растекаться совершенно не надо. Это емкость между обмотками трансформатора (показана на рис. 5.23 штриховыми линиями). Через неё токи этих фронтов поступают в выходную цепь блока питания. Сразу в оба провода, т.е. как синфазная помеха. Конденсатор С4 замыкает эти токи на исток транзистора, создавая им более легкий путь для протекания.

Конденсаторы С2, С3, С4 оказываются включенными между безопасными для человека цепями (выходами и корпусом источника) и силовой сетью 220 В. Для обеспечения безопасности людей пробивное напряжение этих конденсаторов делают очень высоким (несколько киловольт), а их конструкцию такой, чтобы в случае аварии они обрывались, а не замыкались. Конденсаторы, устанавливаемые как С2, С3, С4 выпускаются как отдельный тип и называются Y-конденсаторами. Конденсаторы с маркировкой Y1 рассчитаны на импульсы до 8 кВ, Y2 – до 5 кВ.

С точки зрения подавления помех, емкость С2,С3, С4 желательно иметь побольше. Но надо иметь в виду, что при двухпроводной сети (или обрыве земли в трехпроводной), выходы и корпус источника через С2, С3, С4 оказываются соединенными с фазой сети. Поэтому их суммарная емкость должна выбираться так, чтобы утечка тока 50 Гц на корпус не превышала бы 0,5 мА (неприятно, но не смертельно). С учетом возможного максимального напряжения в сети, разброса, температурных уходов и старения, получается не более 5 нФ.

Рассмотрим ошибки, допускаемые в фильтрации помех импульсных источников.

  1. Иногда, для экономии, ставят только один из двух конденсаторов С2 или С3. Идея, на первый взгляд, кажется разумной: все равно ведь они соединены параллельно через большую емкость С1. Но, как мы видели в п. 5.4.1 на высоких частотах конденсаторы большой емкости совсем не являются коротким замыканием, а имеют заметный и индуктивный импеданс. Поэтому такая экономия может привести к тому, что на десятках мегагерц (выше резонансной частоты С1, которая будет невелика, т.к. это конденсатор большой ёмкости) заметно снизится подавление синфазного тока, затекающего на корпус.
  2. Встречается отсутствие С4 (или производитель решает что можно С4 не ставить, т.к. в его трансформаторе емкость мала, или пытливый потребитель выкусывает, чтобы от источника не пощипывало током утечки 50 Гц через этот конденсатор). Внешними цепями не лечится (хотя хороший внешний развязывающий дроссель по выходным цепям снижает остроту проблемы), надо ставить С4 на его законное место.
  3. Отсутствие С2, С3 может быть переносимо. Но только выполняются все три следующих условия сразу: сеть двухпроводная, силовой транзистор не на радиаторе, корпус блока питания не имеет контакта с корпусами питаемых устройств (пластмассовый, например). Если хотя бы одно из условий нарушено, С2 и С3 надо иметь.
  4. Установка перемычек вместо основного развязывающего дросселя Tr1. Редко, но встречается в дешевых источниках плохих производителей. Экономят видимо. Лечится установкой нормального дросселя. В крайнем случае, такой дроссель делается снаружи сетевым шнуром на большом феррите.
  5. Перемычка вместо L1. Встречается, увы, часто. Даже у приличных производителей. Видимо полагают, что раз в двухпроводной сети этот дроссель не нужен (а там он действительно не требуется, току некуда течь), то обойдется и в трехпроводной. Увы, нет, т.к. это открывает прямую дорогу в сеть для синфазных помех (и помех из сети на наш корпус). Исправляется установкой L1 в разрыв провода между разъемом сети и платой. На худой конец допустим внешний дроссель на сетевом шнуре.

В завершение параграфа рассмотрим частую ошибку, которая относится не только к импульсным, а ко всем блокам питания. Нередко слева (по рис. 5.24) от Tr1 устанавливают дополнительные конденсаторы, как показано на рис. 5.25 (нумерация деталей совпадает и продолжает рис. 5.24). Они должны блокировать чужие помехи, идущие из сети в наш источник питания. С5 блокирует дифференциальные помехи и нам не мешает. А вот С6 и С7, блокирующие синфазные помехи в силовых проводах сети на её земляной провод, могут стать причиной соединения по ВЧ корпуса нашего устройства и силовых (фазы и нуля) проводов сети. Это произойдёт, если среднюю точку С6 и С7, как показано штриховой линией на рис. 5.25. Делать так нельзя (хотя печально часто именно так и подключают). ВЧ синфазные помехи из сети пойдут через С6 и С7 на корпус нашего устройства. И назад: синфазные токи нашего устройства (например, трансивер с антенной). Правильное подключение средней точки С6 и С7 должно быть только к земле трехпроводной розетки, но не к корпусу устройства, т.е. к левому выводу дросселя L1, как показано утолщенной линией на рис. 5.25.

Если используется двухпроводная питающая сеть, то проверьте, нет ли в вашем блоке питания конденсаторов с проводов сети на корпус устройства. И если есть, удалите их, т.к. это прямая дорога для ВЧ синфазных токов из сети в ваше устройство и назад.

А если сеть трехпроводная, то установите дроссель L1 между корпусом своего устройства и землей сети (он разорвёт путь для синфазных токов между ними), а среднюю точку входных конденсаторов (С6, С7 по рис. 5.25) переместите на землю сети.

Сетевой фильтр, показанный на рис. 5.25 с конденсаторами С1…С3 с рис 5.24 является общим случаем для питания любых устройств, генерирующих радиочастотные помехи, например КВ передатчиков.

Повна версія статті на сайті   http://dl2kq.de/ant/kniga/5543e.htm

111 років Радіоклубу Пенсільванського університету США

Аматорський радіоклуб Університету Пенсільванії, заснований як «клуб бездротового зв’язку» у 1909 році, сприяє радіотехнічній освіті, об’єднанню та підвищенню операторської майстерності, одночасно сприяючи популяризації радіоаматорського радіо серед випускників, викладачів, співробітників та студентів.

В теперішній час клуб використовує позивні W3ABT, N3KZ та W3KZ.

QSL-карта1930-х років є найстарішою з відомих для колективної радіостанції  W3ABT

Детальніше на https://w3abt.seas.upenn.edu/

Олександр Мельник, US1CT

Передноворічна зустріч UMAN-2019

В останній передноворічний тиждень члени уманської регіональної організації Черкаського обласного відділення ЛРУ мали можливість поспілкуватися на теми радіоаматорства. Зустріч відбулася недільного дня 22 грудня 2019 р. в актовій залі міської автошколи ТСОУ.

Відкрив засідання і виголосив вступне слово заступник голови Черкаського обласного відділення ЛРУ Борис Гуцалюк (UT5CN).

Борис Гуцалюк вітає учасників передноворічної зустрічі

Серед учасників зустрічі – короткохвильовики міста Умані, Монастирищанського, Тальнівського та Уманського районів Черкащини.

Учасники передноворічної зустрічі

Огляд досягнень короткохвильовиків Уманщини зробив Юрій Капустін (UR4CW):

-найвища активність в аматорському ефірі у Віктора Гавази (UR3CFC), Юрія Капустіна (UR4CW) та Яна Осадченка (UT5CO), на сторінках яких відповідно по 105163, 49369 та 35302 відвідувань на сайті QRZ.COM та 13020, 5030 і 12056 підтверджених зв’язків у всесвітньому апаратному журналі LoTW;

-у змаганнях на коротких хвилях відзначилися Володимир Шмалюх (UT6CW) і Юрій Капустін (UR4CW), які посіли відповідно третє і десяте місце в Україні у CQ WW DX Contest – 2019 на 80-метровому діапазоні;

-диплом 5B DXCC отримав Олександр Мельник (US1CT), умови 5B DXCC підтвердив Юрій Капустін (UR4CW), отримавши окремі дипломи DXCC за кожен з п’яти основних КВ-діапазонів;

-виконали умови й очікують на отримання диплому 5B WAZ Юрій Капустін (UR4CW) та Олександр Мельник (US1CT);

-членом клубу DXCC став Ян Осадченко (UT5CO), заявку на членство в цьому престижному клубі подав Володимир Кравченко (US5CX);

– за умовами DXCC, у Юрія Капустіна (UR4CW) підтверджено в LoTW зв’язки з більш ніж ста країнами і територіями світу усіма трьома видами роботи – телеграфом, телефоном і «цифрою»; аналогічні підтвердження телеграфом і «цифрою» у Яна Осадченка (UT5CO);

– за матеріалами LoTW, у зв’язках телеграфом лідирують Олександр Мельник (US1CT), Юрій Капустін (UR4CW) та Ян Осадченко (UT5CO) з відповідно 272, 240 та 166 підтвердженими країнами і територіями DXCC; у зв’язках телефоном – Георгій Кондратюк (UT3CD) та Юрій Капустін (UR4CW)  з показниками відповідно 209 і 136, а цифровими видами – Ян Осадченко (UT5CO), Віктор Гаваза (UR3CFC) та Юрій Капустін (UR4CW) – відповідно по 203, 178 та 132 території DXCC.

Доповідач відмітив, що в конструюванні й експериментах з антенами активні Григорій Штанько (UR5CGE), Іван Кучерявий (UY1CW), Віталій Розборський (UR3CCP) і Юрій Капустін (UR4CW), ефективну вертикальну антену на 160-80-40-30-метрові діапазони створив Олександр Мельник (US1CT), а в конструюванні радіоапаратури лідирують Андрій Жовтобрюх (UZ1CA), Володимир Мальцев (UR2CAF) та інші.

Юрій Капустін оголошує досягнення короткохвильовиків Уманщини (використано матеріали qrz.com, uarluman.com та DXCC-Uman)

Активність операторів спеціальної радіостанції ЕМ5С висвітлили Борис Гуцалюк, Олександр Діденко та Олександр Мельник. Цей спеціальний позивний сигнал оформлено за сприяння голови Черкаського обласного відділення ЛРУ Миколи Білоуса (UR5CCC) на базі колективної радіостанції UT5CZA для експедицій за дипломними програмами і відзначення пам’ятних регіональних подій. Інформація про діяльність ЕМ5С оперативно заноситься до апаратного журналу LoTW, а паперові картки надсилаються у відповідь на отримані QSL.

Борис Гуцалюк та Олександр Діденко (UR7CF, справа) розповідають про діяльність спеціальної радіостанції ЕМ5С

Протягом поточного року проведено такі заходи активності ЕМ5С (детальніше про це – за посиланням http://uarluman.com/?p=1632).

7 травня – радіомарафон під час традиційного фесту короткохвильовиків Уманщини. Юрієм Капустіним (UR4CW) було розгорнуто трансивер в режимі FT-8 з підсилювачем та штирьовою антеною на діапазони 20…10 метрів, а Іван Кучерявий (UY1CW) встановив УКХ-радіостанцію на діапазон 144 МГц.

15-17 червня – радіоекспедиція в Палац Даховських, що у с. Леськове поблизу Монастирища (організатор UR7CF). Монастирищани Олександр Діденко (UR7CF), Леонід  Новицький (UT2CM), Микола Хомич (UR5CON) та Володимир Шмалюх (UT6CW, Умань) провели понад 700 зв’язків, переважно SSB та FT8.

5-6 жовтня – радіомарафон під час Дня міста Умань. Роботу забезпечили  Іван Сташенко (UY1CI), Олексій Хлопков (US1CA), Олександр Мельник (US1CT), Борис Гуцалюк (UT5CN) та Юрій Капустін (UR4CW), які провели відповідно по 94, 65, 53, 38 та 14 зв’язків.

6 листопада – день активності на відзначення 175-річчя Уманського національного університету садівництва. Активну участь взяли Іван Сташенко (UY1CI), Олександр Мельник (US1CT), Олександр Діденко (UR7CF), Володимир Кравченко (US5CX), Юрій Капустін (UR4CW) та Віктор Вдовиченко (UR5CO) які провели відповідно по 177, 166, 127, 89, 60 та 44 зв’язки.

Памятний диплом Івану Сташенку (UY1CI) – активному оператору ЕМ5С вручає заступник голови Черкаського обласного відділення ЛРУ Борис Гуцалюк

Памятний диплом Олександру Діденку – активному оператору ЕМ5С (ескіз US1CT)

Андрій Жовтобрюх (UZ1CA) продемонстрував учасникам зібрання нові розробки і свої закінчені конструкції.

Андрій Жовтобрюх (UZ1CA) демонструє аналізатори антен.

Більш ніж двогодинна зустріч уманських короткохвильовиків пройшла у дружній товариській атмосфері. Учасники змогли також сплатити членські внески в ЛРУ й отримати QSL-пошту.

Текст і фото Олександра Мельника (US1CT).

ЕМ5С: активність у 2019 році

Примітка *За повідомленням UR7CF, частину цього апаратного журналу втрачено (збій комп’ютера).

Складено на підставі апаратного журналу ЕМ5С, занесеного в LoTW. Про виявлені неточності прохання повідомити US1CT.

Склав Олександр Мельник, US1CT

Маніпулятор автоматичного телеграфного ключа

Просту конструкцію маніпулятора запропоновано у 1980-х роках уманськими аматорами. Контактні групи взято з поляризованого реле РП-4 чи йому подібного, а центральну пластину зроблено з органічного скла чи склотекстоліту.

Зразок маніпулятора, сконструйований US1CT, подано на фото.

Олександр Мельник, US1CT

Как я посетил клуб IQ3VE в Венеции

(Выдержки из статьи Олега UR8LV)

Довелось недавно побывать в славном городе Венеция. И посетить клуб IQ3VE.

Клуб расположился в здании 1520 года. Это здание муниципалитет города выделил нескольким общественным организациям Венеции. Район, в котором расположен клуб, в стороне от туристических троп.

Я думал, что увижу местных радиолюбителей. Оказалось, что по пятницам в клубе проходят встречи со студентами. В городе есть целый ряд образовательных программ, в рамках которых студенты знакомятся с различными хобби, интересными людьми или техническими достижениями.

В рамках такой программы в клубе преподают телеграф и мы попали как раз на первое занятие.

Кроме студентов, в клубе были и радиолюбители со стажем: Патрисия IK3BPN, Витторио I3BQC, Микеле I3MDU.

Как мне объяснили, всего в клубе человек 30, но все они очень возрастные. В общем, проблемы те же, что и у нас.

Повна версія статті, з фото – на сайті https://ur8lv.com/index.php?id=1572705152

Ювілейний радіомарафон

175 years of Uman National University of Horticulture

November 6, 2019 EM5C Activity Day

Радіомарафон, присвячений 175-річчю Уманського національного університету садівництва, провели аматори-короткохвильовики Уманщини, члени Уманської регіональної організації Черкаського обласного відділення Ліги радіоаматорів України.

Протягом 6 листопада – дня, коли в Умані свого часу вперше відкрилися двері для вихованців колишнього Головного училища садівництва, зі спеціальної аматорської радіостанції EM5C було проведено більше 500 зв’язків з короткохвильовиками України, близького і далекого зарубіжжя із повідомленням по цю визначну подію для нашого міста та регіону.

Активну участь у марафоні взяли Іван Сташенко (UY1CI), Олександр Мельник (US1CT), Олександр Діденко (UR7CF), Володимир Кравченко (US5CX), Юрій Капустін (UR4CW) та Віктор Вдовиченко (UR5CO) які провели відповідно по 177, 166, 127, 89, 60 та 44 зв’язки на діапазонах 1,9, 3,5, 7, 10, 14 і 17 МГц.

Основна маса кореспондентів – радіоаматори України і близького зарубіжжя (всього близько сорока країн); проведено також міжконтинентальні зв’язки з аматорами країн Азії, Америки й Африки, зокрема Гани, Ізраїлю, Індонезії, Канади, Кувейту, США, Японії та інші. Окрім традиційного обміну мікрофоном та азбукою Морзе, застосовували цифровий зв’язок.

Варто зазначити, що короткохвильове радіоаматорство в Уманському національному університеті садівництва активно розвивалося під егідою тодішнього ДТСААФ (тепер це Товариство сприяння обороні України) у 1980-ті роки минулого сторіччя. На території тодішньої кафедри механізації було створено самодіяльний студентський радіоклуб і відкрито колективну радіостанцію.

Високою активністю тоді відзначилися студенти Володимир Животовський (UR5VAA), Олександр Максименко, Володимир Мельник, Віктор Криворучко, Сергій Гресько  та інші, гідно представляючи університет на різноманітних міжнародних, всесоюзних та республіканських змаганнях, здобуваючи нагороди і спортивні звання.

Від Оргкомітету Олександр Мельник, Майстер спорту СРСР (радіоспорт)

Дні міста Умані – Uman City Days

З нагоди Днів міста Умані відбулися дні активності короткохвильовиків.

5-6 жовтня 2019 року працювала колективна радіостанція EM5C.

Роботу в ефірі забезпечили  Іван Сташенко (UY1CI), Олексій Хлопков (US1CA), Олександр Мельник (US1CT), Борис Гуцалюк (UT5CN) та Юрій Капустін (UR4CW), які провели відповідно по 94, 65, 53, 38 та 14 зв’язків на діапазонах 1,9, 3,5, 7, 10 і 14 МГц.

Всього проведено понад 250 зв’язків, переважно телеграфом (199) і телефоном (65). Оскільки саме в ці дні проходили міжнародні змагання, активність була порівняно невисокою.

Подяка учасникам Днів активності – патріотам міста.

Апаратний журнал занесено в LoTW.

Олександр Мельник  US1CT.